Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. (В.О. Сухомлинський )
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ'Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ № 3754/981/538/49 27 жовтня 2009 року Про затвердження На виконання статті 7 пункту 2 Указу Президента України від 3 липня 2008 № 616 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", статті 7 пункту 1 Плану організації виконання положень Указу Президента України від 3 липня 2008 № 616 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", затвердженого Віце-прем'єр-міністром України І.Васюником 11.07.2008 та постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 №41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки" наказуємо: 1. Затвердити Концепцію національно-патріотичного виховання молоді (додається). 2. Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерству освіти і науки України, Міністерству оборони України та Міністерству культури і туризму України, в межах компетенції:
3. Міністерству оборони України та Міністерству культури і туризму України в межах компетенції інформувати щороку до 1 грудня, починаючи з 2009 року, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту про проведену роботу. 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Міністра у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністра освіти і науки України, Міністра оборони України та Міністра культури і туризму України відповідно до розподілу функціональних обов'язків. 5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Ю.О. Павленко Міністр освіти і науки України І.О. Вакарчук Т.в.о. Міністра оборони України В.В. Іващенко В.о. Міністра культури і туризму України В.М. Андріанов
ЗАТВЕРДЖЕНО КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології. Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями. Усе це створює сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління. Сучасний етап розвитку України особливо потребує від органів державної влади та суспільних інституцій здійснення системних заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді, зокрема з огляду на потребу підготовки потенційних кандидатів для прийняття на державну, військову службу. Концепція розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", з урахуванням норм Указу Президента України від 25.10.2002 № 948 "Про затвердження Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді", Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 № 865 "Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку" та пропозицій центральних, місцевих органів виконавчої влади та молодіжних громадських організацій. 1. Мета та завдання Концепції національно-патріотичного виховання молоді Мета Концепції національно-патріотичного виховання (далі - Концепція) полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право. Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов'язків. Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:
2. Принципи національно-патріотичного виховання: Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів - міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей. Основними принципами національно-патріотичного виховання є:
3. Шляхи реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді 3.1. Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:
3.2 Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:
3.3. Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання молоді:
3.4. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями:
3.5. Посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді:
3.6. Формування науково-теоретичних і методичних засад національно-патріотичного виховання молоді: - здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг національно-патріотичної спрямованості; 4. Очікувані результати впровадження Концепції У результаті впровадження Концепції очікується:
(В. О. Сухомлинський) |